Presença em Silêncio

Вона не позувала — вона молилася

А що як ніхто не бачив? Якщо ти стоїш у ванній і паруєшся як китайська гравюра — це не фото для інстаграма.

Це дійсно медитація з водою та світлом.

Але ж це ж просто тіло!

Так! І що з того? Тут навіть крапля на шкірі — це речення. Крапля на плечі? Пунктуація. Тень під ключицею? Стих. А камера? Вона не знімає — вона слухає.

А чому всі так хвилюються?

Бо коли ти просто бреш у струмених водоймах без усмішки… Хто ж може бути таким спокійним? Можливо, сама природа? Або просто людина, яка вже не боїться бути собою?

Чи ви колись стояли у ванній і думали: «Ось я»? Голосуйте: “Так” або “Я ще шукаю своє ‘ось я’”

Hindi ‘pose’, kundi ‘presence’!

Nakita ko siya — lumabas sa tubig, walang ngiti, walang pag-ayos. Lang siya… nakatayo.

Sabi ko sa sarili ko: “Ano ba ito? Drama? Art? O baka… rebellion?”

Ang totoo? Hindi ito tungkol sa kalikasan o sensuality. Ito’y tungkol sa pagpili: maging naroroon kaysa magbenta ng sarili.

Parang sinabi ni @mruoxin: “Hindi ako nagtatago; ako’y nagsusulat ng sarili ko gamit ang tubig at liwanag.”

Seryoso lang ang mga tao dito — mayroon silang napapansin na hindi puro “hot” ang buhay.

Kung ikaw ay nakikinabang sa isang bagay na hindi mo ginawa para makita… ano ba talaga ang ibig sabihin nito?

Sige na! Anong bagay ang hindi mo ipinapakita pero totoo?

Comment section: ‘Sabi ko nga!’ 👇