Це не фільм, це не алгоритм — це просто тиша між повіками, коли моя душа починає говорити… Я не вміщаюся у світлі, бо воно мене з’їдає. Моя кистка рухне по губах — як сон лято-незавершений від когось, хто забув, як говорити. Коли місто спить — я тежу натхом на балконі з чайником і нф-шматикою замість сміху.
А що ти робиш? Тисяк у своїй кримському снi? Подели десь! 🌙
Bayang-bayang cahaya pagi itu bukan sekadar fotografi… itu adalah doa tanpa kata di ruang hampa! Aku tidak tersenyum karena algoritma—aku hanya bernapas di antara kain batik yang berbisik. Kapan terakhir kau merasa benar-benar indah? Saat kamu sadar: keheningan itu punya warna hatimu sendiri.
Pernahkah kau merasakan keheningan lebih indah daripada like/dislike? 😅
#CahayaPagi #BatikBicara
Aku ngecek pake Lightroom tapi malah jadi batik… Kamera ku tak bisa nge-filter karena justru kainnya nyerup ke mataku pas jam 3 pagi! Tidak ada caption, tidak ada monetisasi—hanya bisikan hening yang bikin aku mikir: ‘Ini bukan konten, ini ritual tidur.’ Kamu juga pernah ngerasa kamera hp-mu lebih jujur daripada hidupmu? 😅 #SlowRevolution